Кримінологічна характеристика особи, що вчиняє порушення авторського права щодо незаконного відтворення та розповсюдження комп’ютерних програм

Розслідуючи незаконне відтворення та розповсюдження комп’ютерних програм, відповідальність за яке передбачена ст. 176 КК України, слідчі проводять допити підозрюваних використовуючи при цьому різноманітні тактичні прийоми. Одним з яких є пред’явлення в ході допиту речових доказів шляхом їх демонстрації. Такий прийом застосовується з метою пригадування подій злочину і сприяє активізації асоціативних зв’язків у допитуваного, перешкоджає дачі помилкових чи вигаданих свідчень. Але слідчі при розслідуванні досліджуваних злочинів стикнулися з його неефективністю. Це обумовлено різницею сприйняття психікою особи злочинця деяких предметів. Так, демонстрація примірників контрафактної продукції у ході допиту не справляє на допитуваного підозрюваного очікуваного враження, бо за часів існування СРСР інтелектуальна власність не захищалася відповідним чином, і як наслідок, у свідомості людей сформувалося помилкове уявлення про нетяжкість порушення авторського права.

Уникнути неефективних прийомів при проведенні допитів підозрюваних можливо, якщо у процесі підготовки такої слідчої дії ознайомитися з кримінологічною характеристикою особи, що вчиняє порушення авторського права щодо незаконного відтворення та розповсюдження комп’ютерних програм. Висвітлення вказаної характеристики і є метою даної наукової праці.

Під час проведення дисертаційного дослідження на тему: “Особливості методики розслідування порушень авторського права щодо незаконного відтворення та розповсюдження комп’ютерних програм” нами були системно вивчені 163 кримінальні справи, порушені за ознаками складу злочину передбаченого ст.176 КК України. Отримані дані дозволили визначити статеву належність злочинців. Так, у 141 випадку особами, що вчинили означений злочин, були чоловіки - це складає близько 87%. Отже маємо, що статева належність злочинців характеризується переважною більшістю чоловіків.

За даними схожого емпіричного дослідження, що проводилося О.Ю.Головіним - у 78,4% випадків скоєння комп’ютерних злочинів, злочинцями є чоловіки. Показники є близькими, але все ж відрізняються. Відмінності пояснюються тим, що вивчався різний масив кримінальних справ, що зумовило різний коефіцієнт похибки. На відміну від О.Ю.Головіна, який досліджував усі напрями комп’ютерних злочинів, ми зосередили свою увагу виключно на незаконному відтворенні та розповсюдженні комп’ютерних програм, що також обумовило відмінність результатів досліджень.

Переважна маса злочинців на момент скоєння протиправного діяння знаходилася у віці від 18 до 40 років, в абсолютних і відносних показниках, відповідно 157 або приблизно 96%. Вбачається реальна залежність скоєння порушення авторського права від вікового параметру. З упевненістю можна сказати, що до таких злочинів не будуть причетні особи літнього віку, оскільки для вчинення такого злочину потрібна наявність відповідних знань, спеціальної освіти, певних навичок, досвіду роботи, часу і фізичних сил.

Не виключено, що особи, які не досягли повноліття, теж можуть виконувати об’єктивний бік злочину, який передбачений ст. 176 КК України. Так, вони часто незаконно відтворюють і поширюють шляхом дарування чи міни операційні системи та ігри. Такі випадки порушення неповнолітніми авторського права обумовлені освітнім процесом в навчальних закладах або спрямовані на організацію та проведення власного дозвілля.

У наукових колах обговорюється проблема помітного омолоджування злочинності у сфері комп’ютерної інформації. О.В. Баженов та Д.Є. Проценко відзначають, що серед захоплених комп’ютерною технікою осіб все більше зустрічається молоді. Вже в загальноосвітніх школах учні одержують навички роботи з комп’ютерною технікою, яка стала загальнодоступною. Молодь та діти швидко адаптуються до можливостей інформаційних технологій, переймаючи від дорослих навички роботи, спочатку сумісно з батьками використовують неліцензійне програмне забезпечення на домашньому комп’ютері, а вже незабаром самостійно починають долати захист від несанкціонованого копіювання на іграх та тиражують їх для друзів.

За результатами дослідження кримінальних справ більшість злочинців матеріально забезпечені; 74% позитивно характеризувалися за місцем проживання, роботи або навчання; 68% мали постійне місце роботи або навчання, 87% мали вищу або незавершену вищу освіту; 97% злочинців раніше не притягувалися до кримінальної відповідальності.

Професійна діяльність 64% злочинців, пов’язана зі сферою комп’ютерних технологій. 43% були приватними підприємцями. Близько 30% злочинців були посадовцями державних або приватних підприємств, установ, організацій. 9% правопорушників були студентами різних навчальних закладів. 18% складали безробітні чи працюючі без оформлення відповідних документів.

Проглядається певна залежність між статусом особи злочинця та способами скоєння вказаного злочину. Так, для підприємців та посадовців характерні такі дії: незаконне виготовлення примірників комп’ютерної програми, шляхом багаторазового копіювання (тиражування) з подальшим розповсюдженням; незаконний продаж примірників комп’ютерної програми; незаконний продаж комп’ютерів зі встановленим на жорсткий диск, програмним забезпеченням; незаконні експортно-імпортні операції з примірниками комп’ютерних програм; внесення примірника комп’ютерної програми без згоди правовласників до статутного фонду підприємства. Наприклад, працівники ПП “Алком” м. Алчевська реалізували гр. Р. чотири комп’ютери, на жорстких дисках яких були встановлені комп’ютерні програми Windows XP Professional та Office 2003. Цими діями була завдана значна шкода корпорації Microsoft.

Для операторів ЕОМ більшості організацій, що використовують в своїй діяльності комп’ютери, характерними порушеннями є незаконне відтворення програмних продуктів, а саме операційних систем, бухгалтерських програм, текстових редакторів, графічних редакторів, програм для перекладу. Як приклад такого злочину можна розглядати дії гр. Б., який на посаді директора АТЗТ “Союз-Сто” за угодою з ВАТ “Сєвєродонецький Азотбуд” на постачання бухгалтерського програмного забезпечення встановив (відтворив) у комп’ютер замовника неліцензійний примірник програми “1С Бухгалтерия 7.7: сетевая”, чим заподіяв правовласнику ЗАТ “1С” м. Москва значну матеріальну шкоду.

Для решти категорій характерні такі дії: незаконне встановлення (інсталяція) примірника комп’ютерної програми на жорсткий диск комп’ютера; незаконне завантаження примірника комп’ютерної програми в оперативну пам’ять комп’ютера; понадлімітне використання комп’ютерної програми; надання у безкоштовне використання будь-якого примірника комп’ютерної програми без згоди правовласника; незаконне розповсюдження примірників комп’ютерної програми з використанням можливостей комп’ютерної мережі Інтернет. Так, гр. М., діючи у складі злочинної групи, організував на інтернет-сервері торгову компанію “Алекс-ТМ”, що займалася розповсюдженням інформаційно-правової системи “Кодекс”. Особи, які бажали придбати програми, робили замовлення на сайті. Після чого диски з обраними програмами доставлялися кур’єрами.

Порушники авторського права, як правило, не перебувають на обліку в психоневрологічних або наркологічних диспансерах.

Переважна маса правопорушників були місцевими мешканцями, тобто мали реєстрацію в містах і близьких населених пунктах, де і скоювали злочини.

Незаконне відтворення та розповсюдження комп’ютерних програм майже не вчиняється в стані алкогольного або наркотичного сп’яніння, на відміну від інших видів злочинів. Так, з вивчених 163 справ тільки у 5 осіб, що складає приблизно 3%, був зафіксований стан алкогольного сп’яніння.

Велика частина таких злочинів, приблизно 84%, вчиняється поодинці. Хоча можлива наявність співучасників, наприклад підбурювачі. Іноді недосвідчені користувачі умовляють своїх більш тямущих друзів встановити на їх персональні комп’ютери неліцензійне програмне забезпечення.

Заслуговують певної уваги мотиви і цілі осіб, які вчиняють незаконне відтворення та розповсюдження комп’ютерних програм. Їх встановлення має велике практичне значення і служить успішному розкриттю і розслідуванню злочину. При вчиненні злочину особа керується певним мотивом і переслідує певну ціль. Природно, що ціль і мотив скоєння злочину тісно пов’язані і впливають на спосіб скоєння злочину, визначають предмет його посягання і тому подібне. Отже, наявність узагальнених типових відомостей про мотив і ціль злочину сприятиме цілеспрямованому висуненню версій про скоєння протиправного діяння.

У переважній більшості випадків мотивом скоєння незаконного відтворення та розповсюдження комп’ютерних програм є корисливі спонуки. Вкрай рідко трапляються випадки, коли правопорушник, або виявляючи дослідницьку цікавість, або підтверджуючи свої здібності, ненавмисно скоює незаконне відтворення комп’ютерних програм.

Скоюючи таке порушення авторського права правопорушники переслідують такі цілі: особисті, дослідницькі, навчальні, інформаційн. Але у більшості випадків порушниками переслідувалася ціль - отримання прибутку.

Порушники авторського права впевнені у тому, що їх дії не є злочинами і можуть каратися лише адміністративно.

Відразу після затримання велика частина підозрюваних, схильна давати правдиві свідчення. Через деякий час після консультації з адвокатом тільки одиниці не змінюють своїх свідчень і всіляко сприяють слідству. У суді підсудні свою вину визнавали частково, заперечуючи навмисне порушення авторських прав конкретних компаній. Проте вони допускали, що авторські права різних юридичних або фізичних осіб вони порушували, але відносилися до цього зневажливо і байдуже.

Завершуючи висвітлення результатів дослідження сподіваємося, що слідчі у ході розслідування незаконного відтворення та розповсюдження комп’ютерних програм при проведенні допиту підозрюваного (обвинуваченого) скористаються кримінологічною характеристикою особи злочинця і оберуть найдієвіший тактичний прийом. Більш того, володіючи знаннями про кримінологічну характеристику особи, що порушила авторські права, можливо будувати не тільки тактику проведення якоїсь окремої слідчої дії, а й стратегію розслідування кримінальної справи в цілому.

Автор - І.М. Горбаньов